Цивілізація Чулта Оліріон
у грі
Space Force: Rogue Universe
Чулта Оліріон (англ. Chulta Olirion) — цивілізація зі всесвіту ігор Space Force.
Опис[]
Як свідчать перекази, бог Куау з Дому Воїнів Куу'рат, відчуваючи глибоку нудьгу, створив народ Ві'зат і звелів їм жити на планеті Маар і правити нею. Так і жив цей народ, не відаючи поневірянь і технологій. Але настав 2.0.6.-й рік Епохи бога Куау, розвинулася у Ві'зат культура, і висушили вони східні землі Гаар Куфра. Зібрався тоді народ і відправився на північ, до берегів річки Ааргілет, багатих на ресурси усілякі. Стали вони обробляти ці землі й розвивати сільське господарство. Не забували вони і про військову справу, бо жили в річці злісні демони Ааргілетони, що влаштовували безперестанні набіги на поселення. А в головному місті Ві'затів Аа'рулт спішно зводилися оборонні споруди.
Став незабаром Аа'рулт величезною фортецею, здатною укрити всіх Ві'затів. Але не всім було до вподоби таке життя, і вони йшли з міста. Багато з них гинули в лапах демонів річки, поки одного разу відважний Ві'зат Ту'ларат повів військо на демонів. Багато Ві'затів полягли на полях битв, але демони були повалені. Ту'ларат же став засновником Імперії Ві'затів. І Він наказав створити раду наймудріших, котрі допомагали йому правити імперією і розширювати її територію. Це був рік 3.1.8.-й.
Ще за часів переселення до річки у Ві'затів зародилася поезія, а разом з нею і поети. Були написані куаутали - оди, що оспівують бога Куау, і довгі героїчні поеми куу'рали - посвята усім воїнам. Після падіння річкових демонів поетичні традиції знайшли нову силу. Король Ту'ларат активно підтримував збирачів народної творчості. Завдяки йому всі відомі куаутали і куу'рали були об'єднані в єдину книгу - Куу'рсанх.
У 4.0.2.-му році Ту'ларат помер, і його місце на престолі зайняв старший син Дізаа'рт, прозваний Нещадним. Першим його указом була скарати усіх, хто заважав його єдиновладдю, а також соратників свого брата Самелта, який претендував на трон. Самелт кілька років переховувався від брата, але був спійманий і заточений в замку Кидом Хін, що в західному графстві Іллі'рот.
У 4.1.6.-му Дізаа'рт відправився в похід на південь Маара, до гірської гряди Горой'талаз, щоб розширити межі своєї імперії. Армія пройшла по безплідним землям, притулку холоду і буревіїв, і, перетинаючи Горой'талаз, натрапила на невідомий досі народ Зеліот.
За однією з легенд у бога Куау були дві дочки - Наірі і Оліріон. Наірі була прародителькою усіх чоловіків, а Оліріон - усіх жінок Зеліотів. Це був сильний народ воїнів, створений єдиними жінками-воїнами в Домі Куу'рат, відомими прагненням до влади. Перші письмові згадки про цей народ відносяться до 2.2.0.-го року, в них розповідається про їх поселеннях на півдні і заході Маара, поруч з великими солоними озерами Муліот. У ці озера, вкриті безліччю островів, впадають всього дві річки - Мул-Арезу і Мул-суму. Чоловіки Зеліотів були чудовими мисливцями і рибалками, тоді як більш релігійні жінки будували храми на честь Наірі і Оліріон. Чоловіки, будучи авантюристами, часто йшли в незвідані землі воювати з гігантськими Керкисами або примарними Охоронцями Островів. Живучи племенами, Зеліоти не втрачали зв'язок з природою, тому їх наука була спрямована на штучне вирощування рослин і тварин, особливо вимерлих.
До 3.8.7.-ого року клімат на заході Маара помітно погіршився, багато жителів почали переселятися на південь, ближче до столиці Наїр-О'Лірі. У суспільстві Зеліотів чоловіки і жінки були однакові в правах, бо в 3.9.0.-му році їх суспільство було перебудовано по-демократичному. Жінки нарівні з чоловіками брали участь у державних, політичних і громадських справах. У ті часи більшість чоловіків Зеліотів займалися торгівлею і виробництвом зброї, а жінки як жриці були хранительками культури і літературних традицій. За звичаєм богиня Оліріон дарувала їм священну книгу Рахоріон, тим самим підтвердивши їх важливу роль в суспільстві й політиці.
У 4.1.6.-му році прикордонний загін Зеліотів зустрів армію Ві'затів з королем Дізаа'ртом на чолі. Біля підніжжя Горой'талаз два війська зійшлися в кровопролитній битві. Зеліоти, тріумфуючи, повернулися в Наїр-О'Лірі й принесли голови Ві'затів у дар богиням. Бог Куау розгнівався на богинь, він порахував, що це сталося як прагнення посварити його з іншими Куу'ратамі. Наірі й Оліріон були вигнані з Будинку Куу'рат. Куау заслав їх в галактику Ситіл і залишив на мертвій планеті Годар доживати вічність у безчесті.
Сотні років тривали безперервні війни між Ві'затами і Зеліотами. Імперія Ві'затів вже не була такою як раніше. Це було суспільство, єдиним сенсом якого була війна. Головою імперії був король, найближчими людьми короля були воєначальники. Війна змінила і Зеліотів. Вони стали більш войовничими. Жриці, втрачаючи вплив у суспільстві, все більше йшли в науку, часто присвячуючи себе генетиці.
Після тисячі років безглуздих поступок і незначних битв бог Куау прибув на Годар, де доведена до відчаю Наірі благала про прощення і повернення в Будинок Куу'рат. Куау пообіцяв пробачити її, але за однієї умови - що вона знищить усіх чоловіків Зеліотів. Наірі погодилася і відправилася на південь Маара для виконання кривавої умови. Але Куау був жорстокий і вбив Наірі на її зворотному шляху за цей вчинок, який ганьбить і поганить честь воїна. А Оліріон так і залишилася полонянкою планети Годар. Куау визначив повне винищення Зеліотів Ві'затами. Тоді Зеліотські жінки аж до єдиної занурилися у військові кораблі й вирушили на Годар, щоб приєднатися до богині Оліріон. Вони з презирством ставилися до Наірі і до і до чоловіків, чиє правління породило світ, наповнений війною і стражданнями. У 15.0.1.-му році жриця Авардіс вирішила створити суспільство, що складається тільки з жінок, стабільне і продуктивне. У 15.0.2.-му році вона поклала початок релігійно-політичному ордену, названому Орденом Чистоти. На чолі його стояла Верховна Жриця і Рада Божественних Жриць, а молоді жриці служили в охороні.
Провідну роль орден відводив релігії і заснованим на ній законам. Авардіс, будучи верховною жрицею, знищила пам'ять про минуле свого народу і назвала нову цивілізацію Чулта Оліріон - на честь місця ув'язнення Оліріон.
Перший суспільно значимий закон «Народження Оліріон» був проголошений в 15.0.3.-му році. Закон суворо забороняв народжувати хлопчиків. Бажаючи допомогти в цьому, богиня Оліріон вручила Авардіс сувій «святих пологів». У сувої було сказано, як і коли зачати дитину, щоб народилася дівчинка. Величезні зусилля було докладено для вивчення насіння, планування статі плоду і створення повноцінного одностатевого суспільства.
У 15.0.5-му році було завершено будівництво «Залу першого погляду». Це була величезна будова, в якому машини без участі людини виробляли штучне насіння, що отримується розмноженням клітин жіночих генів, а також зачаття і дванадцятимісячне вирощування плоду. Зал першого погляду став втіленням повного циклу Матері Оліріон.
Майбутні породіллі лягали в камери штучного сну, де вони разом з плодами знаходилися під постійним наглядом. Починаючи з шостого місяця, коли зв'язок дитини і матері найбільш сильна, їм починали вводити сироватку. Ця сироватка періодично розчинялась особливою речовиною, що визначала стать плоду і безпосередньо впливала на його розвиток. Це період, «Епоха першого зачаття», був часом помилок. Багато дітей виявлялися недорозвиненими, або народжувалися хлопчики. Це була темна епоха, час вигнань і вбивства сестер і їх неповноцінних дітей. У 15.0.6-16.1.0-х роках Неаве підняла повстання на півночі Годар в окрузі Бру-Адан. Багато наслідували її приклад. Лише в 16.2.0-му році, коли Неаве була схоплена жрицями-вартовими, заколоти припинилися. Будучи в ув'язненні, Неаве написала «Книгу кодів» - закон, що встановлює рівність статей і право кожної дитини на народження.
Епоха другого зачаття (17.5.0-18.9.0) ознаменувалася значним поліпшенням процесу зачаття. Хлопчики стали народжуватися значно рідше. Але не дивлячись на це, сильно зросла кількість безплідних жінок. Їх звозили на планету Некмар, де їх обстежували і проводили над ними експерименти. У 18.6.0.-му році, коли пост Верховної Жриці займала Наа'гар, група жінок народила безстатевих дітей. Їх забрали у Вунаарський дослідний центр, найбільший в Чулта Оліріон. Там вони перебували під наглядом молодих жриць.
На порятунок від безпліддя і повне припинення народження хлопчиків спрямовувались все більші сили і засоби... В 18.8.8-му році верховною жрицею стала Джантіс, відома своєю мудрістю і справедливістю.
У 18.8.9.-му році Созтаар, один з безстатевих Зеліотів, втік з Вунаара і, пролітаючи через систему Герборт, був схоплений і доставлений на Маар, прямо в Аа'рулт. Король Не'мет, прекрасно знаючи історію свого народу, одразу зрозумів, що перед ним один з нащадків Зеліотів. З Созтаара витягли всю інформацію, після чого вбили. В галактику Ситіл був посланий флот, і почалася нова низка воєн проти Чулта Оліріон.
Епоха Третього Зачаття почалася в 18.9.0.-му році. Всі сили були кинуті на створення могутніх войовниць, здатних опанувати безліч бойових знань.
У 19.9.3.-му році Велика Жриця Джантіс знайшла «Книгу кодів», написану Неаве, бунтівниці епохи Першого Зачаття. Під впливом прочитаного вона вирішила відвідати Вунаарський центр. Вражена побаченим, вона повернулася в місто Чулта Оліріон, і в кінці року, зібравши загін помічників, увірвалася в центр і звільнила всіх ув'язнених. Колишні ув'язнені оселилися у васперіонських болотах планети Інфінеон. Там вони здобули перемогу над лордом Вур-га і отримали притулок і захист від зміїної варти Віртхупсів. Верховною жрицею Джантіс був заснований культ Чулта Інфінеон, якому залишили «Книгу кодів» - для збереження і відродження рівноцінності життя. Діючи як організована сила, Чулта Інфінеон постійно влаштовувала порятунок безплідних жінок і жінок з хлопчиками в утробі, а також безстатевих істот. Тінірія, нова Верховна Жриця Ордена Чистоти, реорганізувала армію вартових і послала її на Ві'затів і Чулта Інфінеон. Вона ніколи не пускалася в переговори з противниками, її основною метою було позбавлення як від старого ворога, так і від нового. У 20.0.0.-му році розташування поселення заколотників перестало бути таємницею для Тінірії. Тепер кращі загони войовниць посилалися на Інфінеон, але безуспішно. Люті війни тривають і понині.